404 Not Found

Not Found

The requested URL /ads.php was not found on this server.


Apache/2.2.15 (Red Hat) mod_rpaf/0.6 PHP/5.4.30 Server at uk4.ru Port 80

ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ»
музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

музей Поле Берестецької битви

Згадкою про славне і суворе минуле України є священні «Козацькі могили» – нині Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви». Тут своєрідний літопис нашої героїчної історії, покритий невмирущою славою ХVІІ ст., це достовірна, засвідчена кров’ю біографія тисячі безіменних оборонців рідного краю.
Всіх, хто цінує історію українського народу, бажає доторкнутись до тих речей, які в червневі-липневі дні 1651 р. в останнє тримали в руках козаки та повстанці запрошуємо відвідати заповідник.

Битва під Берестечком
музей Поле Берестецької битвиНа початку ХVІІ ст. наближення великої бурі відчувало все населення України. Король Ян Казимір на сеймі у Варшаві у грудні 1650 р. закликав до Посполитого рушення, щоб приборкати всіх непокірних козаків і селян та відновити владу панів над українськими містами та селами. У лютому наступного року на Поділля виступило дванадцятитисячне військо під командуванням польського гетьмана Мартина Калиновського. Боями під Красним, Шаргородом, Мурафою, Вінницею розпочався другий період Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі. Втративши у збройних сутичках з козаками та повсталими селянами половину своєї армії були змушені відступити назад.
Король, довідавшись про поразку Калиновського, у травні 1651 р. прибув у Сокаль (Львівська обл.), де облаштував військовий табір і протягом місяця збирав та впорядковував свої війська. Королівське військо складалось із регулярних частин, німецьких найманців та посполитого рушення. Тут були й приватні війська магнатів. Загальна чисельність війська становила 150 тисяч чоловік, а з урахуванням озброєної челяді – 200 тисяч.
16 червня польські війська вирушили із-під Сокаля на Волинь. За озброєними загонами тягнувся обоз у півмільйона возів. Коронний гетьман Конецпольський був посланий вперед з двома тисячами п’ятистами чоловік оглянути переправи на шляху, про що й доповідав, що найзручніше місце стати табором під Берестечком на р. Стир: ”Там просторе поле, щедре пасовисько, добра вода”.
Війська Богдана Хмельницького знаходились під Збаражем, перейшовши потім під Колодне поблизу Вишнівця на Тернопільщині. На колодненському полі він очікував, як згодом виявилось, свого зрадливого союзника – кримського хана Іслам Гірея ІІІ. Чисельність козацько-селянського війська ймовірно становити 120-140 тисяч чоловік.
Дочекавшись хана із 30-ти тисячною армією Б. Хмельницький зі своїми військами вирушив назустріч королівський армії. Переправившись через р. Пляшівку Б. Хмельницький розмістив свій табір між селами Пляшева та Острів ( Радивилівського району Рівненської області). Загони «горе союзників» – кримських татар стали табором на південь с. Острова.
музей Поле Берестецької битвиПерше зіткнення з шляхетськими військами відбулося 28 червня, друге – 29 червня 1651 р. Основні події під Берестечком розгорілися 30 червня. Пів дня простояли бойові лави непорушно, лише о третій годині дня отримавши дозвіл короля Ярема Вишневецький зі своїми загонами почав атаку проти правого крила українського війська, але зазнавши великих витрат був змушений швидко відступити. Король розгніваний невдачею Вишневецького наказує зосередити весь артилерійський вогонь по табору кримських татар. Не витримавши обстрілу, військо хана Іслам Гірея почало панічний відступ з поля битви. Хмельницький зробив спробу зупинити татарське військо, але був ними ж захоплений у полон. Через підступну зраду татар, козакам довелося відступити на територію села Острів, де було побудовано укріплений табір.
Із-за відсутності Б. Хмельницького наказним гетьманом було обрано кропивненського полковника Фелона Джеджалія, а згодом Івана Богуна – полковника Вінницького. Іван Богун наказує побудувати через болота і р. Пляшівку переправи для виведення військ з облоги. Цей план Богуна вдалося здійснити частково тому, що він не був доведений до основної маси – рядового козацтва та селянства. Через непорозуміння між старшиною та повстанцями виникла паніка. Більшість козацьких полків вдалося вивести по хитких переправах з облоги. Козаки і селяни кидались на вузькі переправи і гинули у болотах.
І хоч українське військо майже все вийшло з оточення; втрати були значними. По підрахунках різних істориків у  цій битві загинуло від 10 до 30 тисяч козаків і селян.

Вшанування пам’яті загиблих
музей Поле Берестецької битвиДля вшанування пам’яті тих, хто поліг у  битві під Берестечком, на місці цих подій, зокрема на острівку Журавлиха у 1910-1914 р. споруджено Св. Георгіївський храм-пам’ятник. У 1912 році сюди ж із сусіднього села Острова перенесено Михайлівську церкву – пам’ятку архітектури ХVІІ ст., в якій за переказами на богослужінні перед битвою побував Б. Хмельницький зі своїм військом. У гробниці-усипальниці покояться останки знайдені на полі битви.
Після урочистого посвячення Козацьких могил сюди щороку йшли тисячі людей з усіх куточків України щоби доторкнутися душею козацької слави і звитяги, помолитись за упокій душ загиблих, запалити свічку пам’яті. Горіла та свічка пам’яті і в часи польської окупації Західної України, на  її світло кожної дев’ятої п’ятниці після Великодня приходили тисячі людей, минаючи поліцейські патрулі та жандармські засідки. І вже за радянських часів, попри заборони, що їх чинили ”слуги народу” – новітні яничари, які перетворили святиню українського народу у зерносховище, телятник, курник, кролеферму, не заросла забуттям народна дорога.

Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»
17 червня 1967 р. на острові Журавлиха у колишніх монашеських келіях відкрито експозицію музею «Козацькі могили» – філіал Рівненського краєзнавчого музею, де висвітлено історію битви під Берестечком та показано речі знайдені на полі битви археологічною експедицією під керівництвом доктора історичних наук І. Свєшнікова. У 1991 р. музею-заповіднику «Козацькі могили» надано статус Державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» (Постанова Кабінету Міністрів від 12.06.1991 р. та наказ Міністерства культури від 29.07.1991 р.).

Експозиція
Завдяки розкопкам Берестецька битва вивчена значно краще, ніж будь-яка подія періоду Визвольної війни (1648-1657 рр). Розкопками досліджено понад 2,5 га суцільної площі, відкрито залишки побудованої з наказу І. Богуна греблі, виявлено 91 людський, 56 кінських кістяків, знайдено понад 5 тисяч унікальних достовірних козацьких речей, відтворено картину відступу козацьких військ з обложеного шляхтою табору, з’ясовано обставини загибелі окремих людей, здобуто антропологічний матеріал, завдяки якому вдалося відтворити портрети окремих учасників битви.

35510, Украина, Ровенская обл., Радывыливский р-н, с. Пляшева Тел.: (03633) 2-87-27, (03633) 2-87-39, факс: (03633) 4-20-84

Башня Троицкого Костела. Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Церковь Св. Троицы Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Троицкий Костел, 1711 г. Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Костел и колоколня. Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Колоколня Троицкого Костела, 18 век. Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Костел и колоколня вместе. Достопримечательности: Костел, Церковь Украина - Берестечко, Волынская область архитектура и город

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Опубликовано 24 Янв 2010 в 6:43 пп. В рубриках: Исторические памятники, История козачества. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Вы можете оставить отзыв или трекбек со своего сайта.

 

Ваш отзыв


Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.